Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луп!

Луп! меж. 1) Хлопъ! мигъ! А сова із дупла очицями луп-луп! Н. п. 2) Хвать! цап! Цуп та луп! — сховав у кишеню. Ном. № 11065.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУП!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУП!"
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. ІІІ. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. Шевч. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. КС. 1882. XI. 245. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Стор. МПр. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш. Рудч. Ск.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик. Н. п.
Куртий, -а, -е. Короткій. Вх. Зн. 30.
Перегодя нар. = перегодом.
Післанець, -нця́, м. 1) Посолъ, посланный. Гн. І. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27. Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Гол. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. Мир. ХРВ. 92, 2) = муляти. Мені трудить ногу. Борз. у. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУП!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.