Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Волонцюгувати, -гую, -єш, гл. = волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує.
Зразовий, -а, -е. Къ зразам относящійся. (Понесли) зразову до ріжків печінку.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють.
2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш.
2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що.
Перепрос, -су, м. Извиненіе. Нептун з Еолом з перепросу дали такого переносу, що й досі зашпори щемлять.
Пририхтовувати, -вую, -єш, сов. в. пририхтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить, устроить. Свої орґани пририхтували до граня. Крісло пририхтував Люципер так, що коли Ісус мав сісти, то мав сі в ланцухи злапати.
Сум, -му, м.
1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати.
2) = сом (рыба).
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Куди не ткнуся, нема поради.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ.
