Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лусь!

Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! Грин. III. 656. 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком. Рудч. Ск. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСЬ!"
Ботик, -ка, м. 1) Ум. отъ бот. 2) Башмакъ, ботинокъ. Ботики з очима. Башмаки съ металлическими пистонами для снурковъ. Вас. 162.
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Відтепер нар. Съ этого времени, отнынѣ. Чого це ви лежите? — Хиба я одтепер лежу? І! вже багато діла застоялось, одколи я лягла. Кіевск. у.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе. Н. Вол. у.
Пивник, -ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.).
Позаброджувати, -джую, -єш, гл. = позабовтувати.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл. 1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. АД. І. 217. Сам низенько уклонив. АД. І. 218. 2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.