Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льодок

Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОДОК"
Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. Ном. № 13602. 2) = завдавати. В неволю всіх задала. Гол. І. 4.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Мир. ХРВ. 298.. Cм. калний.
Контора, -ри, ж. Контора.
Мовча́нка, -ки, ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Ном. № 1117. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла. Греб. 881.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить. МВ. І. 62.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли. Мил. 77.
Полити Cм. поливати.
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Прядінниця, -ці, ж. = пряха. Шух. І. 148, 149.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.