Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льодок

Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОДОК"
Газда, -ди и пр = ґазда и пр.
Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ. Шух. І. 33.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Невірно нар. 1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою. 2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно. О. 1861. VI. 77.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм. О. 1861. XI. Св. 63.
Понагризати, -за́ю, -єш, гл. Нагрызть (во множествѣ). От бісові миші скільки понагризали. Харьк. у.
Посизіти, -зію, -єш, гл. Посизѣть. Тим часом чорна хмара посизіла і побіліла. ЗОЮР. II. 40.
Промаячіти, -чію, -єш, гл. Промаяться? Сяк так, то з журбою, то з тугою промаячіла Маруся до спасівки. Кв.
Слизенько нар. Ум. отъ слизько.
Смаркатий, -а, -е. Сопливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.