Бодай сз. Дай Богъ, о если бы, — то же, что и богдай. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Бодай тебе грець зламав! бодай тебе, бодай вас! Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! А бодай вас, та цур же вам. бодай не казати. Лучше бы не говорить.
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер.
Відсовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відсуватися. Не годиться і вам, старим, одсовуватись, коли молоді присуваються.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити.
Дрягті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = двигтіти, дряготіти. Ходять сім коров по піску і такі ситі, що сало на їх так і дрягтить.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Ростина, -ни, ж. Растеніе. Вез неї (води) нема життя нічому живому — ні ростині, ні чоловікові. Далі пішла вся ростина — росте, як з води йде. Бог сотворив світ та покликав усіх до себе і почав землю ділити.... і чоловікові, і звірю, і птиці, і комашці усякій і землю, і воду, й ростину, і їжу указав.
Утяти Cм. утинати.
