Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лутка

Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТКА"
Бевхнути, -ну, -неш, гл. = бебевхнути. Він її тоді тією паляницею як бевхне по плечах. Драг. 173.
Бондаря, -ряти, с. = бондарча.
Визублювати, -блюю, -єш, сов. в. визубити, -блю, -биш, гл. Зазубривать, зазубрить. Уман. І. 240.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Джгут, -та́, м. 1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849) 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. Гуляти у джгута. Ум. Джгуто́к.
Доцу́плювати, -люю, -єш, сов. в. доцу́пити, -плю, -пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Квітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Весна пришила теплая, свіжая, квітуща. МВ. І. 115.
Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
Роскрамарюватися, -рю́юся, -єшся, гл. Расторговаться.
Стели́ти, -лю́, -леш, гл. Стлать. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила. Чуб. V. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.