Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупання

Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАННЯ"
Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Дочумакува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Заниматься чумачествомъ до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Отак чумак дочумакувався. Ном. № 1756.
Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность. Желех.
Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити. Харьк. у.  
Позасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Пу, та й позасмальцьовував ти обидва рукава!. Полт.
Порода, -ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське ей гнали. Гол. II. 699.
Стовбець, -бця, м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Унівець нар. см. нівець.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.