Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Зізвав багато царевичів і почали балювати.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ.
Дивови́жа, -жі, ж. 1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. 2) Диковина. Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. На-в-дивови́жу. На удивленіе. Що вже за хороше дівча було, всім на-в-дивовижу. В дивови́жу. Въ диковину, удивительно. В дивовижу була їм ця загадка. Не в дивови́жу. Не въ диковину. Йому не в дивовижу дівчат цілувати, мов оріх лускать.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Їстися, їмся, їсися, гл.
1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Дай, Боже, щоб пилось та їлось.
2) Ссориться. Їдяться за землю.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Поставління, -ня, с.
1) Ставленіе. Честь-хвалу дайте наперед Богу і господарю, і господинці, і його дочці, й куховарочці за хліба поставління, за страви доношіння.
2) Рукоположеніе.
Прицупити, -плю, -пиш, гл.
1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів.
2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
