Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорікати

Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАТИ"
Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Відпирськуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпирськатися, -каюся, -єшся, гл. Отфыркиваться, отфыркаться. Насіла собаки на кота, а він тільки відпирськується.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Заструга́ти Cм. застругувати.
Злітце, -ця, Ум. отъ злото.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Проїздитися, -джуся, -дишся, гл. Проѣздиться. Поїдьмо туди, побачим і погуляєм, там, да таки й проїздимося трохи. Рудч. Ск. II. 93.
Розшнуровувати, -вую, -єш, сов. в. розшнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разшнуровывать, развязывать, развязать увязанное веревками. Розшнуровуй віз, вражий сину. ЗОЮР. І. 157.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Мкр. Г. 38. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана. Мил. Св. 62.
Черпіта, -ти, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. Cм. черпітиха и чорпіта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.