Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорікати

Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАТИ"
Відроджувати, -джую, -єш, сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Водомий, -мия, м. Рытвины, промоина.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті. Г. Барв. 22.
Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596. Зачекай посилать у Прилущину. Стор. МПр. 100.
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Перекотиполе, -ля, с. раст. a) Gypsophila Led. ЗЮЗО. І. 124. б) Sapponaria vaccaria. Лв. 101. Котиться перекотиполе. Рудч. Ск. І. 208.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Спасівський, -а, -е. Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці. Левиц. І. 331.
Тітусенька, тітусечка, -ки, ж. Ум. отъ тітуся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.