Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорнінка

Дорні́нка, -ки, ж. Топоръ на длинномь топорищѣ для срубыванія деревьевъ, названный по мѣсту (Дорна-Ватра) изъ. котораго такіе топоры доставляются. Шух. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРНІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРНІНКА"
Борщевий, -а, -е. Относящійся къ борщу.
Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки. МВ. ІІ. 34.
Віджалувати, -лую, -єш, гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. ІІ. 164. Віджалуйте гроші на таке діло.
Заробі́тний, -а, -е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Перекір, -ко́ру, м. Перекоръ; прекословіе. На перекір робе, іде. Черк. у. Ой я тобі, моя мати, перекір ізроблю: повну хату і кімнату женихів наведу. Н. п. Ув. перекорище.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Ряжанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Канев. у. Чуб. VII. 4 38. Cм. гуслянка, пряжанка.
Сімдесят, -ти числ. Семьдесятъ. Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. № 9023.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче. Ном., стр. 297, № 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРНІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.