Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорнінка

Дорні́нка, -ки, ж. Топоръ на длинномь топорищѣ для срубыванія деревьевъ, названный по мѣсту (Дорна-Ватра) изъ. котораго такіе топоры доставляются. Шух. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРНІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРНІНКА"
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
За́юк, -ка, м. = заєць. Желех.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Навспі́л нар. 1) Пополамъ. Посіяли поле навспіл з сусідом. 2) Насквозь. Ця пляма навспіл сукна пройшла.
Ніжна, -жен, мн. Ножъ и сугак (Cм.) въ кожаныхъ ножнахъ, привѣшиваемые гуцуломъ къ поясу. Шух. І. 126.
Патріотизм, -му, м. Патріотизмъ. О. 1861. IX, 180.
Подоточувати, -чую, -єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Указ, -зу, м. 1) Указаніе. Миршава голова мені не указ. Ном. № 5313. 2) Указъ. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу. Ном. № 11633. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРНІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.