Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила.
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Хвилюються жовті ниви житом колосистим.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2) — на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку.
Посиротити, -чу, -тиш, гл. Осиротить. Маленькії дітки та й посиротила.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Умістити, -ся. Cм. уміщати, -ся.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Cм. чимсати.
