Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допустити

Допусти́ти Cм. допускати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПУСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПУСТИТИ"
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить. Желех.
Знаття, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Назна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнать о существованіи въ данномъ мѣстѣ, открыть. Я назнав зайчицю з зайченятами. Мнж. 30. Десь назнала лисиця у лісі пастку. Рудч. Ск. І. 21.
Перемочити, -ся. Cм. перемочувати, -ся.
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш. Грин. І. 222.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Поросповзатися, -заємося, -єтеся, гл. Расползтись (о многихъ).
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. №6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. І. 37.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика. Ном. № 976.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПУСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.