Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить.
Знаття, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Назна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнать о существованіи въ данномъ мѣстѣ, открыть. Я назнав зайчицю з зайченятами. Десь назнала лисиця у лісі пастку.
Перемочити, -ся. Cм. перемочувати, -ся.
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Поросповзатися, -заємося, -єтеся, гл. Расползтись (о многихъ).
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика.
