Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його!
Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Доло́ня, -ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ум. доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть.
Заві́з, -во́зу, м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Коло млина вештались люде, зносили з возів мішки млива, пірнали в темноті дверей і знов вертались до возів. Завозу стояло дуже багато.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую.
Набува́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, наживать, нажить. Як я жив буду, то все набуду: воли, вози покуплю. Тією силою ми собі більше добра набудемо. А хоч і покинеш — плакати не буду, а я, молодая, другого набуду. Гроші — набута річ. 2) Отслуживать, отслужить прогульные дни. Іще году треба набути — тиждень, бач, лежала.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Пошнипати, -паю, -єш, гл. Обнюхать.
Примовка, -ки, ж. = примівка.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
