Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доповчити

Допо́вчити, -чу, -чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВЧИТИ"
Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. І. 25.
Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.) Желех.
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина. Стор. МПр. 56.
Павидло, -ла, с. Родъ густого варенья изъ растертыхъ ягодъ или яблокъ.
Памула, -ли, ж. Илъ, тина. Вх. Лем. 446. Ум. памулка.
Перенудити, -джу́, -диш, гл. 1) Истомить, нагнать тоску, скуку. 2) безл. Перестать тошнить.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Солодуха, -хи, ж. Родъ кушанья изъ ржаного солода( = кваша?).
Станути, -ну, -неш, гл. 1) = стати. 2) Истаять. Станула як віск. МВ. ІІ. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОВЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.