Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Висушили мене сльози.
Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя?
Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Перемурувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестроить что нибудь каменное, кирпичное.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чики-чики два ножики зарізали рака.
