Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорізуватися

Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІЗУВАТИСЯ"
Джіворонок, -нка, м. пт. Coracias garrula. Шух. І. 23.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Прибуток, -тку, м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Ном. № 9834. Чи мали який прибуток з садочку? О. 1862. IX. 115.
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
Уплескати, -щу, -щеш, гл. 1) Сплющить. 2) Обрызгать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.