Бунтиковий, -а, -е. Связанный въ пуки.
Ведрик, -ка, м. Встрѣчено въ дѣтской щедровкѣ: Щедрик-бедрик! дайте вареник! Cм. бедрик.
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка.
Занива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зани́ти, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Згадаю Бога, засумую, подумаю, — заниє серце.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Пішов у мандри.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
