Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорікнути

Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКНУТИ"
Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
Кликотіти, -кочу, -чеш, гл. = клекотіти.  
Моро́ха, -хи, ж. = моруха.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ. Шух. І. 195.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
Укір нар. см. на-вкір.
Фолюшарь, -ря, м. Сукновалъ. Желех.
Чурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть чурою. Ти всюди був мені слугою вірним, — як братнє серце, чурою прихильним, — тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати. К. Бай. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.