Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Вимагати, -гаю, -єш, сов. в. вимогти, -можу, -жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Півчий, -чого, м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Я вас добре знаю, бо ви півчі.
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Розмантачити, -чу, -чиш, гл. Растратить, промотать.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Талановито нар. Даровито, талантливо.
Челядка, -ки, ж.
1) = челядниця. Вже й челядка у його, і наймит.
2) Ум. отъ челядь. Ум. челядонька, челядочка. А Савиха молодая вікном утікала, на молоду челядоньку спильна поглядала: — хапай, хапай, челядонько, малую дитину, будеш жити, панувати, коли я не згину. Була собі челядочка Домна.
