Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Млине́ць, -нця́, м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Ум. млинчик.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный.
Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Пастівник, -ка́, м. = пастівень. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Ум. пастівничо́к.
Пророкування, -ня, с. Пророчество, пророчествованіе. Аж поки сповнилось велике Боже слово, прославило його святе пророкування.
Червачок, -чка, м. Ум. отъ червак.
Шахран, -ну, м. = шапран.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ.
