Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинш

Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. К. ЧР. 427. Краще стать на чинш, а потім викупить землю. О. 1862. IV. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНШ"
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Гноїще, -ща, с. = гноїсько. К. Псал. 263.
Дома́зати Cм. домазувати.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам. Канев. у.
Ушир, уши́рки, уширшки, нар. Шириною, въ ширину. Аршин! та вздовш, та вшир. Рудч. Ск. І. 6.
Фарагон, -на, м. Фараонъ. Употребл. какъ бранное слово. Ти фарисею! ти фарагоне! Вх. Лем. 477.
Чичекати, -каю, -єш, гл. О сорокѣ: кричать. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.