Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дописати

Дописа́ти Cм. дописувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПИСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПИСАТИ"
Доморя́дця, -ці, м. Домоправитель.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться. Ном. № 12396.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний. К. ЦН. 303.
Оливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олива. 2) Родъ яблокъ.
Полурибка, -ки, ж. Камбола? Баба сказала піймати полурибку і ззісти. Чуб. II. 252.
Смугарястий, -а, -е. = смугнастий. Чорні пявки — то кінські, а котрі смугарясті, як вюни, то саме добре: жиди купують. Н. Вол. у.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ. Вх. Зн. І. 17.
Чагун, -на, м. Большой мѣдный горшокъ. Шух. I. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПИСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.