Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доробляти

Доробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дороби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Додѣлывать, додѣлать. Ішов робить, доробляти, щоби дали вечеряти. Чуб. V. 1014. 2) Дорабатывать, доработать, доканчивать, докончить. Не ївши і дня, доробив. Мнж. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОБЛЯТИ"
Блудяга, -ги, об. Бродяга. От волоцюга, блудяга. Мир. ХРВ. 18. Як же ти без пашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь. Рудч. Ск. II. 161. Пішла в блудяги. Рудч. Ск. І. 175.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Заги́джувати, -джую, -єш, сов. в. заги́дити, -джу, -диш, гл. Запакощивать, запакостить.
Задесе́нщина, -ни, ж. Мѣстность за Десной.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться. Вх. Лем. 419.
Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно. Конст. у.
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Шух. І. 129. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. Ум. палічка.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець. Вх. Зн. 64.
Тіснуватий, -а, -е. Тѣсноватый. Шейк.
Цвітонний, а е = вербний. Цвітонна неділя. Kolb. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.