Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доробляти

Доробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дороби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Додѣлывать, додѣлать. Ішов робить, доробляти, щоби дали вечеряти. Чуб. V. 1014. 2) Дорабатывать, доработать, доканчивать, докончить. Не ївши і дня, доробив. Мнж. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОБЛЯТИ"
Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Бзина, -ни, ж. = бузина. Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. Ум. зба́ночок.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Порозсупонюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсупонитися, но во множествѣ.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.