Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доробляти

Доробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дороби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Додѣлывать, додѣлать. Ішов робить, доробляти, щоби дали вечеряти. Чуб. V. 1014. 2) Дорабатывать, доработать, доканчивать, докончить. Не ївши і дня, доробив. Мнж. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОБЛЯТИ"
Будячище, -ща, м. Ув. отъ будяк.
Грянча́стий, -а, -е = Гранчастий. Грянчаста чарка. Черк. у.
Доси́нювання, -ня, с. Досиниваніе.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Крижатий Cм. крижастий.
Обчесати Cм. обчісувати.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. І. 151.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Цямрочка, -ки, ж. Ум. отъ ця́мра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.