Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Он ба де він ходе, а тут його шукають! Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь!
Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати.
Віятися, -віюся, -єшся, гл.
1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть.
2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється.
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. 2) Кожа съ шеи лошади или быка.
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ.
Дро́вно, -на, с. = дровина.
Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ.
Перехибнутися, -нуся, -нешся, гл. Потерявъ равновѣсіе, упасть.
Пільх, -ха, м. зоол. Arvicola, полевая мышь.
Побродити, -джу, -диш, гл.
1) Походить въ бродъ. Побродила по воді.
2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила.
3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила.
