Відбережний, -а, -е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер.
Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива.
Жлу́ктити, -кчу, -тиш, гл. Бучить бѣлье въ жлукті.
Заби́й-Круча, -чі, ж. Раст. Clematis integrifolia L.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала.
Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну.
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Сирова гіллячка.
2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища.
3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю.
4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова.
5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
Чечуга, -ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Рибка чечуга плаває доволі. 2) Свинья.
