Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допинання

Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПИНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПИНАННЯ"
Білш и пр. = Більш и пр.
Бости, боду, -деш, гл. Бодать. Угор. Бик боде. Вх. Лем. 394.
Голубіти, -бію, -єш, гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.
Підіпхнути Cм. підпихати.
Поволочка, -ки, ж. Поволочка. За котики та в поволочку. Ном. № 3995.
Поодн.. Cм. повідн..
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata. Вх. Пч. І. 11.
Сліпоокий, -а, -е. Близорукій.
Степовничий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ степными и полевыми угодьями и работами. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПИНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.