Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допускати

Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Ном. № 8304. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПУСКАТИ"
Ворожбитка, -ки, ж. Ворожея, чародѣйка. Гол. IV. 445.
Вугловий, -а, -е. Угольный. Желех.
Запога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. запога́нити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, осквернять, осквернить. Паршива вівця все стадо запоганить. Ном. № 5987.
Качаточко, -ка, с. Ум. отъ кача.  
Ля́да II, -ди, об. = ледарь. Був би ляда, був би ляда, та й нікуди більше: не хоче робити, аж ніяк не хоче! Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Обчісувати, -сую, -єш, сов. в. обчесати, -чешу, -шеш, гл.кого. Расчесывать, чесать кого-либо постоянно. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать, треба й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222.
Позолотити Cм. позолочувати.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.