Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допускати

Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Ном. № 8304. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПУСКАТИ"
Братаниця, -ці, ж. = братанка. Желех.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Ном. № 1898. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться. Ном. № 2728.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Опинатися, -на́юся, -єшся, гл. Сопротивляться, упираться. Я не опинавсь, зараз і пішов. Екат. у. Паничі почали прохати паннів до танців, а панни опиналися. Левиц. І. L 348. Ну, він опинався, опинався, а таки заїхав. Грин. І. 106.
Підхоплювати, -люю, -єш, сов. в. підхопити, -плю, -пиш, гл. Подхватывать, подхватить. І вихор їх серед ночі підхопить. К. Іов. 58.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота. Стор. МПр. 19.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Утішенька, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.