Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют.
Зва́дка, -ки, ж. Ум. отъ звада.
Звика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зви́кнутися и зви́ктися, -нуся, -нешся, гл. Свыкаться, свыкнуться. Галя сперва жахалась його, а далі звиклась.
Кобеля, -лі, ж.
1) Корзина. Постав, мати, кобелю, де я мала постелю.
2) Сумка, котомка. Набірають калачів-гусочок в кобелі (торбинки) скільки спроможуть.
3) Рыболовный снарядъ, похожій на сак. Чигирин. у.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої.
2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба.
Розбештатися, -таюся, -єшся, гл. Разбаловаться, развратиться.
Хомевка, -ки, ж. = хомівка.
Цірувати, -рую, -єш, гл. = мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую.
Цурпалка, -ки, ж. = цурпалок.
