Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Дотри́мувати, -мую, -єш, сов. в. дотрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Додерживать, додержать. — сло́ва. Сдерживать, сдержать слово. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримає. Перестань, милий, долі нарікати, старайся тілько слова дотримати.
Змежи Cм. зміж.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. Лихо коїти.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Поперемокати, -каємо, -єте, гл. Перемокнуть (во множествѣ).
Притакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать.
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі.
Серпен, -ну, м. Родъ танца или хороводнаго шествія на праздникъ Христова Воскресенія.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
