Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Засту́па, -пи, ж. Защита.
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться.
Пчихати, -хаю, -єш, гл. = чхати.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) = хряпати.
2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
