Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Жовти́зна, -ни, ж. = жовтина.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Козяка, -ки, ж. Ув. отъ коза.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Воно коштуватиме їх не багато. 2) = куштувати.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Під стріхою літечко літувала. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Де твоя пасіка літувала торік?
Пухір, -ра, м. = пухирь.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. 2) Ржать.
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. б) Xanthium spinosum L. в) Carduus nutans L.
