Жи́то, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Іде полями та житами до матері в гості. Ум. жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо.
Зуски нар. = дзуски.
Комин, -на, м.
1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці.
2) Дымовая труба на крышѣ.
3) Полка кремневаго ружья. Ум. коминок.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми.
Потіпака, -ки, ж.
1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила.
2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща.
Прохарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = прохарчуватися. Аж два тижні там поробив, та тілько що там прохарчився, а додому нічого й не приніс. Я й страви не їм, а взявши окрайчик хліба, так собі й прохарчусь ходячи.
Скритикувати, -ку́ю, -єш, гл. Отнестись критически, подвергнуть критикѣ. То була така необачність, що скритикує її й мала дитина.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє.
