Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Гря́ний, -а, -е. Зеленый. Кажется, употребляется только въ выраженіи: Гря́на неді́ля — зеленыя святки, Тройцынъ день. На гряній неділі, на гряній неділі русалки сиділи, сорочок просили.
Домува́тися, -му́юся, -єшся, гл. = домувати въ І-мъ знач. Сини в його чумакують, а старий домується собі.
Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Ум. леле́чка. Ув. леле́чище.
Лун, -на, м. = лунь. луна піймати. Умереть.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ.
Мовчазни́й, -а, -е. Молчаливый. Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога.
Невдячник, -ка, м. Неблагодарный.
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Проковтнути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. А лисичка його — гам! та й проковтнула.
