Білина, -ни, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка.
Дрисли́виці, -виць, ж. мн. = дрисля. На твого сина плаксивиці, дрисливиці.... і вся нечистота, а на мою дочку чистота, красота зо всіх сторон.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Мілковеддя, -дя, с. Мелководье. По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття.
Пожарний, -а, -е. Пожарный. Так само, як смоки, роблять пожарні труби.
Пострахати, -ха́ю, -єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його.
Припарка, -ки, ж.
1) Припарка.
2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки.
Провинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь.
Усобник, -ка, м. Крамольникъ. Не ви прокляті, а гетьмани, усобники ляхи погані.
