Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Заду́ма, -ми, ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку.
Знання, -ня́, с. Знаніе.
Копач, -ча, м.
1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали.
2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу.
8) Заостренная палка, которою роютъ землю.
4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Ум. копачик.
Нудити, -джу́, -диш, гл.
1) Наводить, нагонять скуку.
2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить.
3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав).
4) безл. Тошнить.
5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу.
6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати.
Олив'янка, -ки, ж. Бабка, налитая оловомъ.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Позабейкуватися, -куємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Спасибі тому цареві, що цей міст вистроїв: як ми довгополії люде, та б ми позабейкувались тут.
Рябуха, -хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. рябушка, рябушечка. В мене сучка-рябушечка. Малії собі курочку-рябушечку.
Цвонястий, -а, -е. О колесѣ: съ составнымъ ободомъ. Цвонясті колеса.
