Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки.
Дру́жба, -би 1), ж. Дружба. Услужіте мені службу, покажіте дружбу. 2) об. Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. Позбірались судді-сенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукати собі дружби, а за їм великий поїзд. І ти дружба, і я дружба, — оба 'сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Въ одной сказкѣ употреблено въ устахъ дѣвушекъ о молодомъ царевичѣ повидимому въ смыслѣ: молодой человѣкъ, могущій быть женихомъ: Приходить він до будинок, аж вийде три дочки тиєї баби на рундук.... Який ти, кажуть, дружбо, хороший, да уб'є тебе наша мати. 3) м. Товарищъ жениха на свадьбѣ, приглашенный имъ изъ числа парней; шаферъ. Иногда это значить тоже, что и дружко. Ум. дру́жбонько, дружби́ненько. Поглянь, Марусю, на поріг: то йде дружбонько воріг твій, та несе коровай на віці, білеє завивало на тарільці.
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено.
Найменува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Наименоваться, назваться.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Теленка, -ки, ж. Пастушья свирѣль изъ бузины или вербы безъ боковыхъ дырокъ. Ум. теле́ночка.
Хвабрість, -рости, ж. Храбрость. Чи ти ба, яка хвабрість!
Шпадер, -дру, м. Лучина.
