Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збан

Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАН"
Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
Перебатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перерѣзать.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Сугловок, -вка, м. Уголъ сундука. Сумск. у.
Укоїтися, укоюся, -їшся, гл. 1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася. Ном. № 2656. 2) (О дѣт.) Умочиться.
Чабарашка, -ки, ж. = чеберячка. У Головацкаго: родъ пѣсенки. Гол. II. 195. Поскачу чабарашки, лізу по під стіл рачки. Чуб. V. 1088.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.