Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збігатися 1

Збі́гатися 1, -гаюся, -єшся, гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. Котл. (1874), 331. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. МВ. І. 133. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село. О. 1862. VI. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІГАТИСЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІГАТИСЯ 1"
Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5.
Виплив, -ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.
Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени. О. 1862. V. Кух. 31.
Качалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Бить скалкой. Як ухопе качалку та й давай його качалкувати. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки. НВолынск. у.
Пелевень, -вня, м. = пелевня. Вх. Лем. 447.  
Пиндючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, спесивиться.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Стордзом нар. Острымъ концемъ вверхъ. Угор.
Тамбур, -ру, м. Водяное растеніе = куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІГАТИСЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.