Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята.
Перележувати, -жую, -єш, сов. в. перележати, -жу, -жиш, гл.
1) Пролеживать, пролежать.
2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде.
3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять.
4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать.
5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл.
1) Перебрасывать, перебросить.
2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь.
3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Понастромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Розлаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = росташуватися. Ото розлаштувалася з своїм добром, що ніде й пройти.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
