Безсудно нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно.
Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес.
Дружи́на, -ни 1), об. Каждый изъ супруговъ — какъ мужъ, такъ и жена. Да поможи, Боже, на рушничку стати: тоді не розлучить ні батько, ні мати, ні чужая чужина, коли судилася дружина. З великою худобою битись да сваритись, з хорошою дружиною на світі нажитись. Ой як буду, моя матусенько, да я в війську помірати, приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Чоловіче мій, дружино моя, завіз ти мене, де роду нема. 2) ж. Товарищи, дружина, слуги. Хвалиться стрілкою перед дружинкою: да нема у дружини такої стріли, як у самого пана Івана. Ум. дружи́нка, дружи́нонька, дружи́ночка. Що білая лебедина Дунай сколотила, невірная дружинонька жалю наробила. Негідняя дружиночка молодому світ зав'яже. Борейкова дружинонька волає долами: один каже до другого: «Вже пана не мами».
Зату́ла, -ли, ж. Защита, прикрытіе. Чоловіченьку, ти затуло моя: я за тебе затулюсь, да й нічого не боюсь. Гордували мною люде, а ти був моя затула. 2) Капюшонъ въ верхней одеждѣ. Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру. Ум. зату́лочка. Батечку, мій голубчику! Мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Коноплі, -пе́ль, ж. мн.
1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель.
2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі.
Корити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну.
2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити.
Почеплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Прицѣпиться, привѣситься (во множествѣ).
Рівноправно нар. Равноправно.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный.
Чувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися!
