Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвизнути

Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВИЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВИЗНУТИ"
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Ном. № 2877. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. К. Псалт. 8. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? Шевч. 413. 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. Ном. № 6558. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий? Чуб. І. 111.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати. Вх. Лем. 434.
Негувати, -гую, -єш, гл. Не признавать кого, пренебрегать кѣмъ. За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? КС. 1882. І. 225.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати. Черк. у.
Тако нар. 1) = так. 2) Яко-тако. Кое-какъ.
Тесельчик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВИЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.