Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. 2) = зводи.
Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.
Обрость, -ти, ж. Побѣги. Обрость на дереві. У нашого роду обрости мало, рід щось не плодовитий.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею.
Поначиняти, -ня́ю, -єш, гл. Начинить, нафаршировать, набить (во множествѣ). Ковбаси вже поначиняла.
Рахкати, -каю, -єш, гл. Квакать.
Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Фолоситися, -ситься, гл. безл. = щастити.
