Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя.
Визнаття, -тя, с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. По його ви знаттю стала громада радитись, що робити.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Огонь пекельний. Гориш тим пекельним вогнем. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі.
Пересукувати, -кую, -єш, сов. в. пересука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пересучивать, пересучить.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля.
Свидуватий, -а, -е. Недозрѣлый, зеленоватый. У мене тяжко добрий овес, а в його якийсь кукілюватий, свидуватий.
2) Молодой, моложавый. Свидувате дерево, свидуватий чоловік.
Хижість, -жости, ж. Хищность.
