Гілля Ii, -ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Ой дуб на березу гіллям похилився. Ум. гіллячко. Дубок і опустив гіллячко.
Ґірґо́жник, -ка, м. Разнощикъ товаровъ.
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Дихтить чоловік. Лес вивалив язик і зачав дихтіти.
Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм.
Зі́спити, -плю, -пиш, гл. = зуспіти. Я його зіспив під лісом.
Кльоб, -ба, м. Пучекъ связанныхъ послѣ очистки отъ кострики пеньки или льна.
Мущи́рь, -ря, м. 1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. 2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі.
