Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса.
Каруца, -ци, ж.
1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу.
2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Вивозить каруцами гній.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ.
Падистий, -а́, -е́.? [i][c lightslategray]падиста річка.[/c][/i]
Перебанувати, -ную, -єш, гл. Пережить, перенесть что-либо горестное. Ой я тую зиму борзо не перезимую, ой я свого миленького не перебаную.
Позганяти, -ня́ю, -єш, гл. Согнать (многихъ). Позганяй граків.
Притуга, -ги, ж. Затруднительное, тяжелое положеніе, горе, бѣда. У притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Да не дай, Боже, притуги, — на мою дитину недуги. Такі легкодухи, що в радощах та роскошах нема над їх, а в притузі вони як трава полягають.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини.
2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Cм. чудак.
