Відсиджувати, -джую, -єш, сов. в. відсидіти, -джу, -диш, гл. Отсиживать, отсидѣть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру.
Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Як нам до пекла досолитись? 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги.
Заспо́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Перекіс, -коса, м. = покіс.
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її.
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий.
Сірохманець, -нця, м. = сіроманець. Вовки-сірохманці нахождали.
Спідка, -ки, ж.
1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний.
2) Основаніе.
3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку.
4) Дно большой лодки (дуба).
5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ.
