Ара́бщина, -ни, ж. Арабскіе языкъ и литература, также вообще что-либо арабское. Такъ, къ заглавію одного изъ своихъ стихотвореній Кулишъ прибавляетъ: Взо́ром арабщини, т. е. подражаніе арабскому.
Багнисто нар. Болотисто, топко, грязно. Тут дуже багнисто, — не можно проїхати.
Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Драни́чина, -ни, ж. = дра́ниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить.
За́хид-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Цыганъ пишовъ на закладъ, що буде косыты до захид-сонця.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами.
2) Коренной (о зубахъ). на кутні сміятися. Плакать. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні!
3) кутня кишка. = кутниця.
Льо́нток, -тка, м. = льонок.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
