Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. . Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Уже і мати почали примічати та клопотатися. Вона потім клопочеться... де, де ділося? 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом.
М'ясоже́рний, -а, -е. Плотоядный.
Набира́ти, -ся = набірати, -ся.
Нализа́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Нализаться. Чим не наїсися, тим не налижешся.
Обкутати Cм. обкутувати.
Підпарювати, -рю́ю, -єш, сов. в. підпарити, -рю, -риш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть снизу (ледъ).
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Далеко вам ходити? — Та подалеко.
Пригара, -ри, ж.
1) Пригорѣлыя части кушанья.
2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка.
Сурма, -ми, ж. Труба (музык. инструм.). А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили, як Серпягу молодого та у Каневі положили. Дума. Ум. суремка, сурмонька, сурмочка. Козаки стояли, на суремки гарно грали. Голос як сурмонька, т але ж чортова думонька.
Угаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. угаятися, -угаюся, -єшся, гл. Медлить, замедлить, мѣшкать. Їдь же мені, та не вгаюйся, швидче й назад.
