Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сувора

Сувора, -ри, ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори. МВ. І. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУВОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУВОРА"
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Витлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить.
Забро́дчик, -ка, м. Работникъ, занимающійся рыбной ловлей сѣтями на заводахъ. Черном.
Збіг м. 1)га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богоро́диці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.
Квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Обліжний, -а, -е. 1) = облоговий 1. 2) = облоговий 2. Обліжна хороба; обліжний дощ.
Рубанисько, -ка, с. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ вырублены деревья. Вх. Леи. 463.  
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУВОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.