Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судити

Судити, -джу́, -диш, гл. 1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Шевч. Бог судить не так, як люде. Ном. № 34. 2) Осуждать, пересуживать. ЗОЮР. І. 52. Судять же нас люде. Мет. 78. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють. Н. п. 3) Опредѣлять, назначать. Грин. III. 204. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Не судив мені Бог, кого я любила. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДИТИ"
Брондзовий, -а, -е. Бронзовый. Шевч. 608.
Збезче́стити, -че́щу, -стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.
Ножиці, -ць, м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться. Ном. № 6799.
Обквітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. Н. п.
Одніський, -а, -е. = однісінький. Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів. Млак. 60. Всі веселі, лиш сумненько одніській дівчині. Млак. 16.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Скаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, замарать. 2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги. К. ЧР. 378.
Темніський, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Трохась нар. = троха. Трохась не впало. О. 1862. IV. 81.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.