стямитися
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Турки не стямились да в ростіч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 224.
Том 4, ст. 224.