Безладдя, -дя, с. Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. У нас безладдя було таке що й Боже! У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє.
Випрямити, -ся. Cм. випрямляти, -ся.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Звоне́ць, -нця́, м. Раст.: a) Rhinanthus crista galli. б) Rhinanthus minor, в) Campanula ranunculoides. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець.
Згляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. згля́нути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Зглянь на Христа єдина. Тільки зглянути на твої очі, той знать, скільки вони сліз вилили. — о́ком. Охватить взглядомъ. Коло її хати був великий луг, скільки оком зглянуть.
Капець, -пця, м.
1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. ().
2) Родъ суконныхъ шитыхъ носковъ. Иногда къ нимъ пришивается продолженіе, охватывающее икры ногъ.
3) Переносно: конецъ, смерть. Як де нагрюкають якого жида, там йому й капець. Cм. капут.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Пасисто нар. Полосами. Висипав мак пасисто.
Пранцюватіти, -тію, -єш, гл. Болѣть, покрываться сифилитическими язвами, сыпями.
Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ.
