Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступка

Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПКА"
Балабух, -ха, м. 1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго. 2) Комъ, комокъ. Шейк. Балабух глини. Ум. балабушок.
Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи. К. Хмельн. 13.
Дітва́к, -ка́, м. Мальчуганъ. мн. Дітваки́. Дѣтишки. Нема у нього дітваків. Лебед. у.
Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні. Левиц. Пов. 136.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Промучити, -чу, -чиш, гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову. Ком. І. 5.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче. Грин. III. 511.
Чалапути, (-тів, м. ?). Плохіе и безобразные сапоги или башмаки. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.