Байстрюк, -ка, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Не байстрюкові гріх, а батькові. посл. ум. байстрючок. Ув. байстрючище.
Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати?
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Зва́лище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають.
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься.
2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора.
Начустрити, -рю, -риш, гл. Высѣчь розгами.
Палахкотіти, -чу́, -тиш, гл.
1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить.
2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Най погляну на ті личка, що палахкотять.
Позагальмовувати, -вую, -єш, гл. Затормозить (во множествѣ).
Свиняка, -ки, ж. = свиня. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина.
