Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розволікати

Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОЛІКАТИ"
Брикси (брикс?), ж. Женскій праздникъ 29 іюня. Чуб. ІІІ. 223.
Галяпа, -пи ж? Бранное слово для женщины. Шух. І. 34.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115.
Пустоширокий, -а, -е. Широкій и пустой, безлюдный. Пустоширокі степи. Рудч. Чп. 13.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Умістити, -ся. Cм. уміщати, -ся.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.