Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Скажу соколові живцем вас поїсти.
Запри́дух, -ху, м. Очень крѣпкая водка.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Заточи воза в клуню. 2) — в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Мармурник, -ка, м. Раст. Sathyrus silvestris.
Перниця, -ці, ж. = пирій.
Подій, -до́ю, м. Удой, молоко. Дай нам свого подію (подою?). Вона (ведмедиця) їм удоїла. Він узяв те молоко і поїхав.
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Ти то спритний, як Матвій до куропатв.
Трухання, -ня, с. Ѣзда рысцой.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем.
