Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Канастас новенький, церква веселенька.
Кодаш, -ша, м. Исполняющій обязанность возницы на свадьбѣ (въ Буковинѣ). Скиньтеся по грошеві, купіть коня кодашеві.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє.
Розвертати, -таю, -єш, сов. в. розверну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Разворачивать, развернуть, разворотить. Розвернув якусь бумагу і читає замість лепорта.
2) Развалить, разломить. Що ти таке посадив на лаві, що мало хати не розверне?
Роїти, рою, -їш, гл. Выпускать рой. Ой де ж ми будем присаду мати, рої роїти і меди носити.
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Суцільною корою позростались. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати.
